ГУ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ МАШІВСЬКЕ РУ
Україна поступово рухається за європейським вектором розвитку. Важливим етапом у цьому напрямку є обов’язкове впровадження системи безпечності харчової продукції НАССР на всіх підприємствах, діяльність яких так або інакше пов’язана з харчовими продуктами. Це передбачає виведення вітчизняної харчової промисловості на цілком інший якісний рівень, відповідно до якого вже давно працюють економічно розвинені країни.
НАССР (англ. HACCP — Hazard Analysis and Critical Control Points) - це система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках. Ця система ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні фактори, які є визначальними для безпечності харчових продуктів. Одна з основних цілей упровадження системи НАССР – забезпечення безпеки харчової продукції та кормів на всіх етапах харчового ланцюга «від лану – до столу».
Упровадження цієї системи в Україні регулюється Законами України від 23.12.97 р. № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів» (із змінами, внесеними згідно з Законами) (із змінами, внесеними згідно з Законами) та від 18.05.17 р. № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» .
Оператори ринку ( суб’єкти господарювання) повинні розробити, увести в дію та практично застосовувати процедури, засновані на системі НАССР (ст. 20, 21 Закону № 771).
Підприємства на яких система НАССР є необхідною для впровадження:
- на підприємствах громадського харчування (ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад, що забезпечує харчуванням невизначену кількість фізичних осіб, у тому числі це поширюється на всі заклади освіти, які надають послуги з харчування);
- виробникам харчової продукції;
- торговим закладам;
- сільгоспвиробникам сировини: агрохолдингам, агрофірмам, фермерським господарствам;
-виробникам кормів, добрив, пестицидів;
-виробникам чистячих, дезенфікующіх засобів та обладнання;
-тим, хто займається зберіганням, упаковкою, фасуванням готової продукції.
При цьому впровадження НАССР не обов’язково для виробників первинної продукції (первинне виробництво – це виробництво та вирощування продукції, у тому числі збір врожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, полювання на тварин, рибальство та збір врожаю диких рослин).
Повноцінне впровадження системи НАССР є досить тривалим процесом, який вимагає матеріальних ресурсів. Тому для повної адаптації Закону були встановлені три періоди: І період закінчився 20 вересня 2017 року - для потужностей, які проводять діяльність з харчовими продуктами, в складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей); ІІ період закінчився 20 вересня 2018 року - для підприємств, що здійснюють діяльність з харчовими продуктами, в складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження; ІІІ період діє до 20 вересня 2019 року - малі підприємства, які постачають продукцію кінцевому споживачеві, з кількістю робочого персоналу до 10 осіб і з площею до 400 кв. м, або ті потужності, які не поставляють продукцію, з персоналом до 5 осіб.
Упровадження цієї системи в Україні регулюється Законами України від 23.12.97 р. № 771/97-ВР (із змінами, внесеними згідно з Законами) «Про основні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів» та від 18.05.17 р. № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» .
Так, Законом № 771 установлено вимоги до впровадження систем управління безпечністю харчової продукції за принципами системи НАССР. Такий обов’язок покладено безпосередньо на операторів ринку (ст. 20, 21 Закону № 771).
За невиконання обов’язку стосовно впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи НАССР, тягне за собою накладення штрафу (ст. 65 Закону № 2042): на юридичних осіб – 30 мінімальних заробітних плат; на фізичних осіб-підприємців – 15 мінімальних заробітних плат.
У разі вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 2-4, 6, 8, 9, 11, 12 частини першої цієї статті, вперше протягом останніх трьох років, що передують вчиненню такого правопорушення, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми без оформлення відповідного протоколу. Невиконання або несвоєчасне виконання припису тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу: для юридичних осіб – 8 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб-підприємців – 5 мінімальних заробітних плат. Крім того, порушникам Закону загрожує тимчасове призупинення виробництва чи обігу харчових продуктів, які є небезпечними для здоров’я та життя людей.
Наявність впровадженої системи управління безпечністю харчових продуктів – це обов’язкова умова участі в тендерних закупівлях, що проводяться Міністерством оборони України та Міністерством освіти і науки України.
Отже, аби уникнути зайвих проблем, необхідно терміново активізувати роботу з розробки та впровадження систем управління безпечністю харчових продуктів НАССР вже сьогодні.
Начальник Машівського районного управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Полтавській області А.Г. Міщенко
